Українська пісня – серце народу, душа, крила. Витворена народом, пахне травневими дощами, синіми льонами, материними руками. Вона часом потрясає нашу пам’ять, торкається нашого серця і добуває чисту сльозину з очей.
Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ голодомори та війни. На зміну одним поколінням приходять інші. У кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається. Через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Українська пісня — це душа народу, його історія…
26 лютого у нашій школі відбувся пісенний фестиваль «Люблю я пісню українську» серед учнів 3-4 класів. Учні вчилися співати та слухати те, що відображено в піснях. А це, насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій - сподівань, які не залишають людину в найтяжчі лихоліття.
Співаймо скрізь і завжди, бережімо й передаваймо з роду в рід багатство й красу нашої пісні.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко