Авторизація

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 4.25 (2 Votes)

Підсумкова робота з теми «Розмноження»
Варіант-1

1.    Гаметогенезом називають: А) процес утворення нестатевих клітин;
 Б) процес утворення статевих клітин.

2.    Овогенез – це : А) формування яйцеклітин;
 Б) формування сперматозоїдів;

3.    Рослини, у яких органи, що формують чоловічі та жіночі статеві клітини розташовані на різних особинах, називають
 А) однодомними; Б) дводомними; В) різностатевими; Г) вищими.

4.    Характерна особливість безстатевого розмноження полягає в тому, що новий організм розвивається: (2)
А) з 1 клітини материнського організму;
Б) з групи клітин материнського організму;
В) із зиготи, утвореної злиттям 2-х статевих клітин;
Г) з незаплідненого яйця.

Детальніше...

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 4.50 (1 Vote)

Узагальнення та систематизація знань з теми:
“Спадковість та мінливість організмів”


Що є матеріальним носієм спадковості?
А) ген;            В) геном;         Д) фенотип;
Б) генотип;        Г) генофонд;     Е) мінливість.

Вибрати правильне визначення поняття мінливість.
А) це властивість зберігати і передавати ознаки і особливості онтогенезу з покоління в покоління;
Б) це властивість, що забезпечує появу нових ознак та їх станів у нащадків;
В) це спосіб передачі спадкової інформації;
Г) це властивість, яка забезпечує появу нових видів та історичний розвиток біосфери в цілому;
Д) це властивість, завдяки якій батьки і нащадки мають подібний генотип і фенотип.

Детальніше...

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 2.00 (4 Votes)

1.1. У великої рогатої худоби ген безрогості домінує над геном рогатості. Якого результату можна чекати від схрещення гетерозиготного бика з гетерозиготними безрогими коровами?

1.2. Батько глухонімий з білим локоном на лобі, мати здорова, без локона. Чи може народитися в такій сім”ї дитина глухоніма без локона, якщо наявність білого локона – домінантна ознака, а глухонімота – рецесивна?

2.1. Карі очі у людини домінують над блакитними. Яке потомство слід чекати від шлюбу кароокої жінки і блакитноокого чоловіка?

2.2. У томатів червоний колір домінує над жовтим, а нормальна висота над карликовістю. Які результати отримають при схрещуванні жовтоплідних високих рослин з червоними карликовими?


3.1. У великої рогатої худоби чорне забарвлення домінує над рудим. Руда корова мала від чорного бугая руде теля. Які генотипи усіх трьох тварин?

3.2. Жінка, гетерозиготна за геном гемофілії одружилася із здоровим чоловіком. Яка ймовірність того, що їх дитина буде хворіти на гемофілію?

Детальніше...

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 4.50 (1 Vote)

 Популяція — сукупність організмів, що займають обмежений ареал (територія поширення якогось об'єкта або явища), мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду. Ріст популяції — співвідношення між народжуваністю і смертністю.
   В еволюційній теорії популяція — група особин, здатна до більш-менш сталого самовідтворення (як статевого, так і безстатевого). Вона відособлена (зазвичай географічно) від інших груп, з представниками яких (при статевій репродукції) потенційно можливий генетичний обмін. З точки зору популяційної генетики популяція — це група особин, в межах якої ймовірність схрещування у багато разів перевершує ймовірність схрещування з представниками інших подібних груп. Зазвичай говорять про популяції як про групи в складі виду або підвиду.

   В сучасних еволюційних теоріях (наприклад, в синтетичній теорії еволюції) популяція вважається елементарною одиницею еволюційного процесу.
Популяції притаманні:
• спільність еволюційної долі;
• здатність до невизначено тривалого (в еволюційному масштабі часу) існування;
• наявність займаної території;
• Формування генетичної системи, що характеризується вільним, заснованим на випадковому, рівноможливому поєднанні всіх типів гамет, схрещування особин всередині популяції (панміксія), значна ізольованість від інших популяцій;
• адаптивне реагування на зовнішні впливи як цілого;
• наявність специфічного екологічного гіперпростору (екологічної ніші).

Детальніше...

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 2.14 (7 Votes)

Приклади розв’язку задач з екології

Задача № 1. За правилом екологічної піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг.

Розв’язання:

Складаємо ланцюг живлення: рослини → птахи.

Маса одного птаха — 1 кг, отже йому необхідно 10 кг рослин.

Кількість птахів — 3, тому множимо кількість птахів на масу рослин
і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:

3 ∙ 10 = 30 кг рослинної речовини.

Відповідь:необхідно 30 кг рослин.

Детальніше...

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 4.50 (1 Vote)

Екологічні фактори (чинники)
   Екологічний фактор — будь-який фактор середовища, що здатен тою чи іншою мірою, прямим або непрямим способом впливати на живі організми, в період хоча б однієї фази індивідуального розвитку.
   Саме у визначенні екологічного фактора і знаходимо системний, комплексний підхід до вивчення закономірності функціонування як організму, так і їх сукупності. Так, відсутність якогось фактора у визначений період існування може гальмувати процес відтворення (відомо, що відсутність належних умов може призупинити розвиток понад і, отже, організм не розмножується) або ріст (рослини проростають тільки при визначеній сукупності факторів).   

  Опосередкованість впливу екологічного фактора визначається залежністю одного організму від іншого. На перший погляд, важко уявити залежність хижака від екологічного фактора Сонця, але вивчення трофічних взаємовідносин засвідчило, що хижак непрямим чином залежить від даного екологічного фактора, позаяк кількість їжі, яку він споживає, залежить від кількості та якості організмів, що споживає його жертва.
   Екологічні фактори середовища, що ними зв'язаний будь-який живий організм, поділяють на дві категорії: абіотичні (фактори неживої природи) та біотичні (фактори живої природи). Існує певна умовність поділу і взаємовпливу абіотичних та біотичних факторів, оскільки живі організми здатні призвести до змін, які ведуть за собою і зміни абіотичних факторів (ліс знищений шкідниками, активна риюча діяльність норників на схилах може призвести до початку процесу ерозії). Отже, сучасна екологічна наука розглядає наступні фактори навколишнього середовища, які впливають на функціонування як живих організмів, так і систем в цілому.
    Абіотичні фактори — сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.
Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші. Біотичний компонент можемо поділити на автотрофні та гетеротрофні організми. Перші з них самі автономно під впливом складних біохімічних процесів здатні продукувати органічну речовину, другі — тільки споживають накопичене.
   В останні десятиліття деякі вчені відокремлюють ще одну групу екологічних факторів, які можуть і змінюють умови існування та функціонування екосистем, — антропогенні фактори. З огляду на сучасний вплив людини на процеси, що відбуваються в навколишньому середовищі, таке відокремлення є виправданим, хоча, з точки зору біоекології, людина є таким самим організмом, як і всі інші. Фізіологічно, фізично, хімічно, біологічно людина не відрізняється від інших живих організмів, тому виділення даної групи є скоріше визначенням ролі людини як екологічного фактора стосовно до інших живих організмів та середовища існування.
   Існує декілька класифікацій екологічних факторів, де до уваги беруться або умови існування (класифікація Ніколсона — Швертфегера), або реакції живих організмів, що були під впливом різних екофакторів (класифікація Мочадського).

Детальніше...